На тлі катастрофи, до якої призвела перемога Володимира Зеленського на виборах 2019 року, було б несправедливо не згадати про позитивні досягнення його президентства. Дивно, але вони були. Важливо відзначити, що наприкінці 2019 року в Україні склалася ситуація, коли президент міг добитися майже всього, чого не вдавалося його попередникам. Щоправда, він майже не скористався такою можливістю.
Пропагандистська машина Коломойського настільки сильно зруйнувала стару політичну систему, що на хвилі своєї популярності Зеленський зумів отримати в парламенті однопартійну більшість. Його фракція налічувала 254 депутати. Разом із членами парламенту, яких обрали по мажоритарних округах, і лояльними депутатами з інших партій, президент міг легко зібрати конституційну більшість. Цього ніколи не вдавалося ні Януковичу, ні Порошенку, ні навіть Кучмі.
Як же розпорядився Володимир Зеленський цим подарунком долі? Головним досягненням його президентської каденції стала земельна реформа. Україна нарешті визнала приватну власність на сільськогосподарські землі. Близько 30 років жоден президент не міг зібрати голоси в парламенті для прийняття цього важливого законопроекту. Відсутність права приватної власності на землю гальмувала розвиток аграрного сектору. Мало хто з інвесторів ризикнув би будувати теплицю, тваринницьку ферму або саджати фруктові дерева на землі, яка йому не належить. В результаті страждало українське сільське господарство: рівень інвестицій в аграрний сектор був дуже малим.
Зеленський нарешті змінив цю ситуацію. Незважаючи на опір з боку проросійської фракції “Опозиційна платформа” та фракції Юлії Тимошенко, Зеленський зміг добитися прийняття цього законопроекту в парламенті. Разом із фракцією “Слуга народу” за земельну реформу голосувала фракція Петра Порошенка “Європейська солідарність”. Після лібералізації ринку землі аграрний потенціал України з кожним роком зростає.
Під час війни Володимир Зеленський зайняв досить жорстку позицію стосовно Росії, і цьому також можна дати лише позитивну оцінку. Він правильно зрозумів, що спроба втихомирити Путіна шляхом переговорів або згоди на втрату частини територій лише погіршить ситуацію. Зеленський не прийняв варіант змиритися з втратою територій, який йому пропонували деякі політики на Заході та навіть в Україні. Також він виступив категорично проти заморожування війни. У 2022 та 2023 роках Росія не змогла отримати необхідний їй перепочинок для відновлення військового потенціалу та закріплення на окупованих територіях.
Під час свого перебування на посаді президента Володимир Зеленський активно сприяв розвитку цифрових сервісів. Українці одними з перших у світі отримали цифрові документи у мобільному додатку. В багатьох випадках громадянам вже не потрібно особисто звертатися до державних установ для отримання довідок, оформлення пільг та реєстрації прав власності.
На цьому список досягнень Володимира Зеленського закінчується. Не маючи ніяких проблем з прийняттям потрібних йому законопроектів у парламенті, президент не виявив жодного бажання побороти корупцію в судовій сфері. На відміну від Порошенка, який не мав стабільної більшості у парламенті, в руках Зеленського були всі можливості знищити судову мафію. Але він не захотів цього робити, віддаючи перевагу співпраці з “потрібними” суддями.
Після приходу до влади у Зеленського проявилися авторитарні риси. Він вкрай негативно сприймав будь-яку критику. Щоб не допустити зниження своєї популярності, президент наказав вимкнути трансляцію опозиційних телеканалів. Також була вимкнена пряма телевізійна трансляція засідань парламенту. Президент не хотів, щоб українці дивились критичні виступи опозиційних політиків.
Економічна політика уряду Зеленського виявилася сумішшю популізму, некомпетентності та корупції. Великі державні підприємства, які за попереднього президента Порошенка платили чималі суми податку на прибуток, з приходом до влади Зеленського стали збитковими. Мільярдні кошти з державного бюджету перераховувались сумнівним приватним компаніям для фінансування програми будівництва доріг.
Заради отримання прибутку на будівництві та ремонті доріг Зеленський обмежив фінансування армії. Напередодні повномасштабного вторгнення українські збройні сили мали критичний рівень некомплектації. В результаті цього сталася катастрофа на півдні країни, де через відсутність повноцінної оборони росіяни без труднощів окупували величезні території, включаючи міста Херсон, Мелітополь, Бердянськ, Нову Каховку та Енергодар. Здача без бою Мелітополя і Бердянська призвела до оточення півмільйонного Маріуполя, внаслідок чого загинуло близько 20 тисяч мирних жителів.
На момент написання цієї книги Володимир Зеленський ще перебуває на посаді президента України і не приховує свого бажання переобратися на другий термін. Він не визнає своєї провини за провал у підготовці до війни і пояснює все несприятливими обставинами. На даний час, поки в Україні все ще діє воєнний стан, суспільство не може дати об’єктивну оцінку роботі президента. Але Зеленський не зможе вічно ховатися від історії за піною пропаганди провладних телеканалів. Час все розставить на свої місця.