Якби звинувачення на адресу Володимира Зеленського обмежувалися корупцією, все було б не так погано. Українці вже якось до цього звикли. Тоді б ім’я комедіанта з Кривого Рогу просто стояло поруч із Віктором Януковичем. За масштабами корупції вони приблизно на одному рівні. Просто при Зеленському це не так помітно, оскільки під час війни більше половини всіх витрат державного бюджету України покривали США та інші західні країни.
Багато хто вже починає забувати, що Янукович після своєї втечі залишив в Україні порожню скарбницю. Станом на 27 лютого 2014 року на єдиному казначейському рахунку залишалося всього 108 тисяч гривень або 11300 доларів. Все було практично розграбовано.
Ще в грудні 2013 року, за три місяці до втечі, прем’єр-міністр Азаров випросив у Путіна кредит на 15 мільярдів доларів, тому що на той момент вже не було чим покривати витрати державного бюджету. Щоправда, Путін розсудливо вирішив давати гроші траншами, тому український уряд встиг отримати всього 3 мільярди.
Разом з Януковичем (але різними шляхами) у Росію втекли: прем’єр-міністр України Микола Азаров, голова Національного банку Сергій Арбузов та майже всі міністри. Президентство Віктора Януковича завершилося повною катастрофою, як в економічному, так і в політичному сенсі.
Немає сумнівів, що щось подібне може чекати і Зеленського. Ще до війни було зрозуміло, що ця команда компетентна лише в одному: передавати державні фінанси сумнівним приватним компаніям. Але все змінилося наприкінці лютого 2022 року. Війна відсунула корупцію на другий план. Після шоку, викликаного подіями в Бучі та Маріуполі, логічно виникло питання: чому все це сталося? Чому українська армія не була готова до масштабного нападу з боку Росії? Адже повідомлення американської розвідки про те, що Путін готується до війни, з’явилися за кілька місяців до вторгнення.
Відповідь на це питання дуже проста. Для того, щоб зміцнити обороноздатність країни, потрібно було скорочувати програми капітального будівництва та передавати ці гроші армії. Зеленський, який вже відчув смак великих грошей, категорично відмовлявся це робити. Війна не вписувалася в його логіку, адже тоді, безсумнівно, постраждає не тільки Україна, але і Росія. Тому він думав, що Путін не наважиться на масштабне вторгнення, і ситуація якось владнається.
Відомий український волонтер Тарас Чмут, який завжди обережно оцінював Зеленського, у жовтні 2023 року заявив, що однією з основних причин поганої підготовки до війни була нестача військових.
“Нам фізично не вистачало людей… Збільшення армії до 300-350 тисяч означало б збільшення бюджету, але була позиція президента про те, що в нього інше бачення, тому вийшло як вийшло”, − розповів Чмут.
Слова Чмута підтверджує інтерв’ю Зеленського, яке він дав 18 лютого 2022 року агенції новин РБК-Україна. Президент заявив, що Україна не може дозволити собі збільшення армії, тому що тоді доведеться відмовитися від інфраструктурних проектів. “Ми можемо збільшити армію в два-три рази, але тоді, наприклад, не зможемо будувати дороги. Для нас це проблема”, − сказав Зеленський.
Ну добре. До грудня 2021 року риторику Путіна можна було списати на залякування. Але в січні дані розвідки вже чітко вказували на те, що російська армія готова до вторгнення. Навіть якщо припустити, що Путін блефує і в останній момент відступить, президент України все одно повинен був зміцнити обороноздатність держави.
Що робив Зеленський у січні-лютому 2022 року? Після святкування Нового року в державній резиденції Гута в Карпатах президент продовжив відпустку на приватному гірськолижному курорті Буковель. Саме там, 5 січня, в кафе, Зеленського та Єрмака сфотографували за столом з пляшкою алкоголю.
Як зазвичай, у Буковелі президент жив в одному готелі з Ігорем Коломойським, а їхні номери розташовувалися на одному поверсі. У Зеленського знову назвали це збігом.
Після фото в кафе з пляшкою горілки президент ще кілька днів покатався на лижах, охоче фотографуючись з туристами. І тільки 8 січня повернувся до Києва.
19 січня 2022 року Зеленський зробив свою найскандальнішу заяву про “шашлики”, яку йому потім не раз будуть згадувати. Він запевняв українців, що війни не буде, життя триватиме за звичним графіком. “У травні, як завжди − сонце, вихідні, шашлики… влітку − відпустка”. Президент не рекомендував громадянам запасатися продуктами та сірниками, а новини про підготовку Росії до війни пояснив тим, що вороги України хочуть, щоб у українців виникло постійне відчуття тривоги.
Того ж дня, 19 січня, один з найближчих соратників Зеленського, голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія в інтерв’ю журналу “Фокус” заявив, що “західні ЗМІ розпускають фейки”, і в цілому ситуація нічим не гірша за ту, яка була навесні 2021 року, коли Росія також нібито загрожувала війною. “Пам’ятайте, була ескалація навесні минулого року? Ситуація на сьогоднішній день нічим не гірша за ту, приблизно в тому ж діапазоні. Навіщо нагнітають західні ЗМІ? Важко сказати”, – заявив Арахамія.
23 січня Держдепартамент США повідомив, що частина американських дипломатичних працівників буде евакуйована з Києва, і закликав громадян США за можливості якомога швидше залишити Україну.
25 січня в своєму черговому відеозверненні Володимир Зеленський запевнив співвітчизників, що “ситуація контрольована” і закликав “не вірити фейкам”. Того ж дня він провів зустріч з держсекретарем США Ентоні Блінкеном, де публічно висловив незгоду з прогнозами США та натякнув, що українська розвідка знає ситуацію краще.
“Я думаю, що у нас в цілому той самий порядок денний, але ми все одно хочемо детально обговорити деякі речі, тому що ви далеко за кордоном, а ми тут, і я думаю, що ми знаємо деякі речі трохи глибше про нашу державу”, – заявив Зеленський.
31 січня міністр оборони Олексій Резніков запевнив, що причин для паніки немає, оскільки ситуація ідентична минулорічним маневрам російських військ біля кордонів України.
“У квітні 2021 року бойовий компонент, який мала Росія, складав 126 тисяч осіб. Кількість тоді і зараз пропорційна. Непропорційна реакція… Тоді зухвала поведінка Кремля призвела до того, що вони отримали дзвінок від нового президента Сполучених Штатів, пана Байдена, а потім і зустріч у Женеві… Росія зрозуміла, що ця тактика працює. І восени вона знову до неї повернулася”, – заявив Резніков.
11 лютого німецьке видання Spiegel із посиланням на джерела в федеральному уряді ФРН назвало ймовірну дату нападу Росії на Україну − 16 лютого. Цю інформацію німецьким чиновникам повідомило ЦРУ США.
Коментуючи цей прогноз, секретар РНБО України Олексій Данилов запевнив, що дані американської розвідки невірні: “Ми на сьогоднішній день не бачимо, що широкомасштабне наступлення РФ може початися 16-го чи 17-го числа”.
15 лютого. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що все під контролем: “Ситуація безпеки залишається напруженою, але повністю контрольованою. Україна готова до будь-якого розвитку подій”.
Через кілька місяців після початку війни, коли українське суспільство стало все частіше задавати питання, хто винен в тому, що росіяни за лічені дні змогли захопити величезні території, Зеленський нарешті оголосив офіційну версію. За його словами, він умисно не повідомляв про загрозу вторгнення з двох причин: щоб не провокувати масштабну паніку та щоб не завдавати шкоди українській економіці.
“…Якби ми це повідомили – а цього хотіли деякі люди, яких я не буду називати, – тоді я б втратив 7 мільярдів доларів на місяць, починаючи з жовтня минулого року, і в той момент, коли росіяни дійсно атакували, вони б захопили нас за три дні”, − заявив Зеленський в інтерв’ю The Washington Post у серпні 2022 року.
На перший погляд, пояснення президента України має певну логіку. Він побоювався, що мільйони українських громадян, дізнавшись про неминучість війни, масово виїхали б за кордон і підприємства втратили б працівників. Звичайно, можна поставити під сумнів моральну сторону цього рішення. На одній шальці ваг втрата 7 мільярдів доларів для економіки, на іншій — десятки тисяч людей, загиблих у Маріуполі та інших прифронтових містах через відсутність евакуації. Але Зеленський так і не пояснив, чому протягом чотирьох місяців, починаючи з жовтня, він, як Верховний головнокомандувач Збройних сил України, так і не зумів організувати належну оборону тих напрямків, про які попереджала американська розвідка.
Чому не були вивезені в безпечні регіони музейні цінності? Чому не були евакуйовані діти з дитячих будинків? На все це у Володимира Зеленського було достатньо часу. Замість захисту своїх громадян, президент України відпочивав на гірськолижному курорті і фотографувався з туристами.
>>> 39. Людина №2