За даними американської розвідки, вторгнення в Україну планувалося на січень 2022 року. Однак 2 січня в сусідньому з Росією Казахстані спалахнули масові заворушення, приводом яких стало різке підвищення цін на зріджений газ. Через кілька днів протести охопили найбільші міста країни. Виник ризик повалення влади, яка в той час демонструвала повну лояльність до Кремля. Путін не міг цього допустити.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв попросив військову допомогу у країн-учасниць Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), до якої входять Росія, Білорусь, Казахстан, Таджикистан, Киргизстан і Вірменія. Кремль та його союзники погодилися направити війська, однак події настільки стрімко розвивалися, що військова допомога Росії та інших країн ОДКБ мала виключно демонстративний характер. До того часу, коли в Казахстан прибули російські війська, вуличні заворушення були локалізовані. За офіційними даними, в результаті протестів у різних містах Казахстану загинули 338 людей, більше 3000 отримали поранення.
Ймовірно, що через події в Казахстані Путін втратив кілька тижнів і був змушений перенести дату вторгнення в Україну.
У січні 2022 року американці вже були на 100% впевнені, що почнеться війна. 23 січня Держдепартамент США дозволив частині співробітників посольства в Києві залишити Україну на добровільній основі “через загрозу військових дій з боку Росії”. Часткову евакуацію персоналу своїх посольств оголосили також Австралія, Велика Британія, Німеччина та Канада.
На відміну від своїх західних колег, представники української влади чомусь демонстрували стриманий оптимізм. 25 січня міністр оборони України Олексій Резніков в ефірі телеканалу ICTV заявив, що не бачить безпосередньої загрози повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
27 січня між Байденом і Зеленським відбулася телефонна розмова. За інформацією CNN, переговори пройшли “не дуже добре”: обидва президенти розійшлися в оцінці поточної ситуації. Байден переконував Зеленського, що вторгнення Росії “практично очевидно”, і закликав його готуватися до “неминучого” удару та “розграбунку” Києва, Зеленський не погодився з такою оцінкою та попросив не сіяти паніку, оскільки це шкодить українській економіці.
4 лютого 2022 року розпочалися Зимові Олімпійські ігри в Пекіні. Скоріш за все, Путін знову вирішив перенести дату вторгнення в Україну, щоб не засмучувати свого дорогого друга, китайського лідера Сі Цзіньпіна. Адже війна відразу б відсунула Олімпіаду на другий план у всіх світових новинах.
10 лютого президент США Джо Байден в інтерв’ю NBC News закликав усіх американців, що залишаються в Україні, покинути країну. Наступного дня, 11 лютого, на відеоконференції з союзниками з Євросоюзу і НАТО Байден навіть назвав дату вторгнення — 16 лютого.
14 лютого держсекретар Ентоні Блінкен заявив про тимчасове переведення посольства США в Україні з Києва до Львова. Пізніше The Wall Street Journal повідомило, що Держдепартамент наказав знищити в посольстві всі мережеві обладнання та комп’ютери, а також демонтувати внутрішню телефонну систему.
А що ж робив у ці дні Володимир Зеленський? Замість того, щоб готуватися до оборони, вивозити з прикордонних міст музейні цінності та евакуювати дітей, президент України оголосив 16 лютого новим державним святом − Днем єдності. Місцевих чиновників зобов’язали о 10 годині ранку провести в своїх містах урочисте підняття державного прапора під звуки національного гімну.
Настало 16 лютого. Війна не почалася. До завершення Олімпіади ще 4 дні, боротьба за медалі в самому розпалі. Але кожен наступний день вказує на те, що ситуація стає все більш загрозливою. 17-18 лютого на окупованій частині Донбасу інсценували кілька обстрілів з боку української армії, які начебто підтверджують факт порушення перемир’я. Відеофіксація “українських обстрілів” носила чисто формальний характер. Наприклад, один з відеороликів, начебто знятий 18 лютого під час обстрілу з боку ЗСУ, мав дату створення 8 лютого — за десять днів до цього. Звук у ролику частково скопійований з іншого відео, опублікованого на YouTube ще у 2010 році.
Того ж дня, 18 лютого, окупаційні влади ДНР звинуватили Україну в вибуху автомобіля, який начебто належав начальнику донецької поліції Денису Сіненкову. Але журналісти швидко довели інсценування. На фото наслідків вибуху було показано згорілий автомобіль УАЗ старої моделі з прикріпленим номерним знаком від машини Сіненкова. Хоча всі в Донецьку знали, що начальник місцевої поліції їздив містом на новому УАЗ Патріот.
Нарешті, 21 лютого російська військова пропаганда досягла своєї кульмінації (на той час). В ефірі телебачення показали наслідки прориву українських диверсійних груп на територію Росії. Після цього через загрозу наступу ЗСУ з окупованої частини Донбасу розпочалася евакуація мирного населення в Росію.
22 лютого Володимир Путін підписав указ про визнання незалежності ДНР і ЛНР. Практично відразу з указом Рада Федерації Росії дала президенту право використання російських військ за кордоном. Того ж дня з’явилися відеозаписи, на яких показано вже офіційне введення російських військ на територію ДНР і ЛНР. Незважаючи на те, що ці українські території були окуповані Росією ще за 8 років до цього, Кремль не визнавав своєї участі в подіях на Донбасі.
Трофейні документи та російські військові карти свідчать про те, що вторгнення готувалося на 22 лютого. Однак з невідомих причин, які, швидше за все, пов’язані з формальними питаннями в Москві, наступ перенесли на 24 лютого.