Як справжній популіст, Володимир Зеленський не любив обмежувати себе в обіцянках, які він із задоволенням роздавав виборцям. Зрозуміло, майже всі вони так і залишились фантазіями. Наприклад, 7 червня 2021 року президент пообіцяв за три роки висадити в Україні 1 мільярд дерев. Дуже хороша і смілива ініціатива, враховуючи, що Україна має непропорційно високу площу орних земель і вкрай малу площу лісів по відношенню до загальної площі країни. Лише одна проблема: реалізувати таку ідею на практиці неможливо.
Критики президента у соціальних мережах одразу підрахували: щоб посадити в Україні мільярд дерев за три роки, потрібно садити більше 10 дерев на секунду. Експерти також поставили під сумнів ініціативу президента:
“Якщо садити дерева з густиною 1 дерево кожні 5 метрів (так виглядає досить густий ліс), то на одному гектарі поміститься 492 дерева. На квадратному кілометрі відповідно у сто разів більше – 49200 дерев. 330 мільйонів дерев на рік займуть 6 тисяч 775 квадратних кілометрів. За три роки це буде 20,3 тисячі квадратних кілометрів, що становить більше 3,6% підконтрольної (уряду) території України”, – повідомив директор асоціації “Енергоефективні міста України” Святослав Павлюк.
Наступні події показали, що чиновники, яким Зеленський доручив втілення свого задуму, трохи його виправили. На сайті “Зелена країна” вони показували красиві цифри посаджених дерев, але при детальному розгляді виявилося, що мова йде не про створення нових лісів, а про оновлення старих, вже існуючих лісів. Наприклад, за час весняної висадки у 2023 році лісівники відзвітували про оновлення 11988 гектарів лісу, але при цьому нові ліси створили лише на 542 гектарах. На практиці це означало, що реалізація проекту президента йде успішно, але кількість нових лісів вряд лише сильно збільшиться. Хоча Зеленський у своєму виступі мав на увазі саме збільшення площі лісів.
Ще один мегапроект президента, який він озвучив у 2020 році, був пов’язаний зі створенням державної авіакомпанії − Ukrainian National Airlines (UNA). Зеленський навіть пообіцяв виділити для старту нового авіаперевізника близько 100 млн доларів. Досі незрозуміло, що спонукало президента запропонувати таку ідею. Пасажирські авіаперевезення – це складний і низькорентабельний бізнес. Більш ніж ймовірно, що в разі свого створення державну авіакомпанію практично одразу спіткала б доля “Укрзалізниці” – національної залізничної компанії, яка з року в рік показує збитки. Бюджет України не настільки багатий, щоб запускати проекти, які кожного року потребуватимуть субсидій, як мінімум, на кілька мільйонів доларів.
Деяке занепокоєння викликав той факт, що ідея Зеленського про створення Ukrainian National Airlines виникла на тлі майбутнього банкрутства найбільшої приватної авіакомпанії України − Ukraine International Airlines, більш відомої як МАУ. Найбільшим її акціонером був усім відомий Ігор Коломойський. Багато років МАУ досить успішно працювала як основний авіаперевізник в Україні. Звичайно, багатьох не влаштовував той факт, що за внутрішній рейс на 800 кілометрів доводилося платити 200 доларів, але іншого вибору не було.
Починаючи з 2015 року, справи у МАУ почали погіршуватися. Після анексії Криму авіакомпанії доводилося облітати територію Росії, що відразу зробило польоти в Азію неконкурентними. Згодом, у 2018 році, держава значно спростила умови роботи авіакомпаній-лоукостерів. В результаті українці почали масово літати в Європу через лоукости. Це стало важким ударом по МАУ, оскільки її бізнес-модель була побудована на високих цінах і монополізації ринку. Поступово авіакомпанія Коломойського почала накопичувати борги перед державним аеропортом Бориспіль і підприємством аеронавігаційних послуг “Украерорух”. На момент банкрутства МАУ загальна сума боргу компанії перед державою досягла 100 млн доларів.
15 лютого 2022 року, за 9 днів до початку повномасштабної війни, Ігор Коломойський висловив готовність передати державі частину акцій МАУ в обмін на борги. Досить цікава пропозиція, враховуючи, що станом на початок лютого 2022 року авіакомпанія Коломойського вже майже нічого не коштувала. Майже весь авіапарк МАУ належав зарубіжним лізинговим компаніям, які за кілька тижнів до російського вторгнення забрали свої літаки. Нерухомість МАУ була переоформлена на інші компанії або продана за судовими позовами приватних кредиторів. Ймовірно, весь сенс створення Ukrainian National Airlines полягав у викупі боргів у авіакомпанії Коломойського. Хоча конкретних доказів цьому немає. У зв’язку з початком війни проект заморожений.
Не менш цікаво, як Володимир Зеленський намагався шукати гроші на свої повітряні замки. У вересні 2021 року президент Зеленський під час візиту в США зустрівся з представниками американського бізнесу та представив план трансформації української економіки. За даними Forbes, на презентації іноземцям запропонували виділити Україні 364 млрд доларів, з них 178 млрд доларів у якості міжнародної допомоги. Статті витрат проекту включали різноманітні галузі економіки. Наприклад, уряд бажав отримати 12 мільярдів доларів на будівництво теплових електростанцій на біопаливі, 25 мільярдів для виведення з експлуатації застарілих вугільних електростанцій, будівництва кількох атомних енергоблоків, гідро- та вітрових електростанцій. Ще 28,8 мільярдів доларів потрібно для поліпшення існуючої нафтогазової системи. Список був величезний, аж до будівництва президентського інноваційного університету, на який американцям пропонували виділити 100 мільйонів доларів.
Важко припустити, яке відношення до цього фестивалю благодійності могли мати американські інвестори, оскільки план трансформації України представили саме для них. Презентація не отримала якогось практичного продовження і лише показала, що автори проекту мають дуже поверхневе розуміння інвестиційного бізнесу.
У липні 2022 року, вже під час війни, прем’єр-міністр Денис Шмигаль представив на конференції в Лугано (Швейцарія) десятирічний план відновлення України. За словами глави уряду, на реалізацію цього проекту потрібно 750 мільярдів доларів, частину з яких пропонувалося взяти з заморожених на Заході російських активів.
Зміст плану відновлення в цілому нагадував документ, який роком раніше представили американцям. З урахуванням того, що велика частина грошей буде витрачена на відновлення зруйнованої інфраструктури. Про масштаб нового проекту говорив хоча б той факт, що на розвиток української культури та спорту пропонувалося виділити 20 мільярдів доларів.
Наївність, з якою український уряд звертався за фінансовою допомогою, оманлива. Про це на конференції Ukraine Recovery Forum в Лондонській школі економіки сказала колишня глава українського Національного банку Валерія Гонтарева.
“Коментарі, які іноді можна почути від представників української влади, в дусі, що “нам потрібен трильйон доларів”, викликають у наших партнерів здивування. Один із представників великого донора України зазначив, що світове співтовариство, коли, наприклад, допомагає постраждалій в результаті природного лиха країні, не просто дає гроші (а трильйон – це сім довоєнних ВВП України), а допомагає відбудуватися”, — сказала Гонтарева.
Гонтарева, як людина, добре знайома з українською політикою, завуальовано натякнула, що не можна просто давати величезні гроші в руки Зеленському та його друзям. Частина з них буде просто розкрадена. Країни Заходу повинні самі контролювати розподіл більшої частини коштів, які будуть виділені на відновлення України. Звичайно, якась частина грошей піде на бюджетну підтримку. Але реалізація інфраструктурних проектів має суворо контролюватися представниками країн-донорів. Інакше, як мінімум, 20-30% виділених коштів зникнуть.
Що стосується Валерії Гонтаревої, то її історія дуже повчальна. Як відомо, у 2015-2016 роках саме вона провела чистку банківської системи України, в результаті якої ПриватБанк перейшов під контроль держави. Оскільки Коломойський оголосив її своїм особистим ворогом, перед приходом до влади Зеленського Гонтарева була змушена виїхати з України. Як згодом виявилося, це було своєчасним рішенням. 22 квітня 2019 року, наступного дня після другого туру президентських виборів і гучної перемоги Володимира Зеленського, Генеральна прокуратура України викликала Валерію Гонтареву на допит для вручення підозри у вчиненні злочину. На той час колишня глава Нацбанку вже жила в Лондоні, де викладала в Лондонській школі економіки. В інтерв’ю журналістам вона назвала вимогу прокуратури політичним переслідуванням і відмовилася приїхати в Київ, заявивши, що “в Україні може статися що завгодно”.
Ці побоювання були не даремні. У ніч на 17 вересня 2019 року невідомі особи спалили будинок Валерії Гонтаревої у передмісті Києва. Незважаючи на галас у пресі, паліїв так і не знайшли. А через місяць, в ефірі телеканалу Коломойського “1+1” артисти гумористичного шоу “Вечірній квартал” заспівали насмішкувату пісню “Горіла хата, палала…”, текст якої був прямо пов’язаний з колишньою главою Національного банку.
Генпрокуратура кілька разів наполегливо запрошувала Гонтареву приїхати в Україну. Але вони так і не наважилися оголосити її в міжнародний розшук. Всім було очевидно, що за цією історією стоїть особиста помста Коломойського. Тим більше, що сам олігарх цього особливо і не приховував. 2 травня 2019 року в інтерв’ю Bihus Info Ігор Коломойський заявив, що при необхідності Гонтареву доставлять в Україну “приватним порядком”.
“Якщо вона не прилітає, нічого страшного, ми її привеземо, якщо буде потрібно… Приватним порядком”, − сказав Коломойський.