19 травня 2020 року народний депутат Андрій Деркач провів онлайн-конференцію, на якій оприлюднив аудіозапис з окремих частин кількох телефонних розмов між Джо Байденом та Петром Порошенком. За словами парламентарія, цей запис він отримав від журналістів-розслідувачів, усі розмови були записані в кабінеті Порошенка, коли той ще був президентом.
Поруч із Деркачем за столом конференц-залу новинного агентства “Інтерфакс-Україна” сидів народний депутат із фракції “Слуга народу”, колишній журналіст телеканалу “1+1” Олександр Дубінський, та колишній заступник прокурора Генеральної прокуратури України Костянтин Кулік. Обидва мали скандальну репутацію і не раз працювали в інтересах Коломойського. Що стосується Куліка, то в жовтні 2019 року The New York Times повідомила, що саме він був автором документа, який став основою звинувачень у корупції Хантера Байдена під час роботи в Burisma Group.
Як заявив на онлайн-конференції Андрій Деркач, оприлюднені ним матеріали “свідчать про факти міжнародної корупції та держзради на найвищому державному рівні” і “чітко показують… Україною керував Байден”.
Зміст опублікованих аудіозаписів складався, наприклад, із розмови від 22 березня 2016 року, яка була присвячена виділенню Україні 1 млрд доларів бюджетної підтримки. За цю допомогу Байден вимагав від Порошенка посилити боротьбу з корупцією, що було однією з умов співпраці між Україною та МВФ. Також у розмові торкнулися питання відставки генерального прокурора України Віктора Шокіна. За думкою Байдена, Шокін блокував процес очищення Генеральної прокуратури.
У іншій розмові від 18 лютого 2016 року Порошенко визнав, що в нього немає парламентської більшості, оскільки дві з чотирьох фракцій парламенту вийшли з коаліції. Теоретично це було підставою для проведення позачергових виборів, чого Порошенко хотів уникнути.
Це два найцікавіших моменти. Нічого кримінального в розмовах не прозвучало. Тим не менш, Деркач намагався представити свій аудіозапис як підставу для реєстрації кримінального провадження проти Порошенка. Зрозуміло, що через місцеву специфіку це кримінальне провадження не мало судову перспективу. Але сам факт реєстрації такого провадження в Україні, де одним із фігурантів є Джо Байден, міг негативно вплинути на виборчу кампанію в США. Нагадаємо, що брифінг Деркача відбувся у травні 2020 року, коли Джо Байден вже фактично отримав номінацію від Демократичної партії.
Просто уявіть можливі наслідки цієї справи. За кілька тижнів до перших дебатів між Байденом і Трампом Державне бюро розслідувань України викликає Джо Байдена на допит у Київ, а потім оголошує його в розшук у зв’язку з неявкою на допит. Очевидно, це був максимум, на який розраховували автори скандалу.
На щастя, у парламенті зрозуміли, в яку небезпеку намагаються втягнути Україну, тому жодної слідчої комісії у Верховній Раді не створили. А через кілька днів, коли Зеленському на пальцях пояснили, куди його намагається втягнути Деркач, до реєстрації кримінального провадження зник інтерес і у Державного бюро розслідувань.
Ще тоді було зрозуміло, що корені цієї справи ведуть або в Росію, або до команди Трампа — до тих, хто був вкрай не зацікавлений в перемозі Байдена. На перший погляд, найімовірнішим виглядав російський слід. Андрій Деркач у 1993 році закінчив Академію ФСБ у Москві та ніколи особливо не приховував своїх проросійських поглядів. Але, швидше за все, ця історія почалася в Мадриді. Саме там 22 серпня 2019 року відбулася зустріч між заступником голови Офісу президента України Андрієм Єрмаком та радником президента Трампа Руді Джуліані. На цій зустрічі, за інформацією The New York Times, Джуліані наполегливо закликав Єрмака “просто розслідувати кляті речі” (пов’язані з Байденом). Зі свого боку, Джуліані обіцяв прискорити візит українського президента в США і натякнув, що зустріч Зеленського з Трампом залежить від згаданих розслідувань в Україні.
Роль Зеленського в цій історії полягала в тому, що він дав згоду на передачу записів телефонних розмов Деркачу. Ймовірно, вони зберігалися в архіві Офісу президента разом з текстовими стенограмами. Зеленський через свою некомпетентність просто не розумів, до яких наслідків ці записи можуть призвести. Гра на боці Трампа могла поставити під питання двопартійну підтримку України в Конгресі та Сенаті США. Але якщо у випадку з Зеленським все можна було списати на недосвідченість, то чому на цю авантюру погодився Андрій Єрмак, залишається незрозумілим.
Скоріше за все, Зеленського використовували в темну. Це можна зрозуміти з його заяви 20 травня 2020 року, коли президент заявив, що “плівки Деркача” можуть призвести до кримінальної справи проти Порошенка за звинуваченням у держзраді. Цілком можливо, Єрмак пообіцяв Зеленському, що єдиним наслідком оприлюднення розмов будуть проблеми у Порошенка. Про Байдена мова не йшла.
У серпні 2023 року “касетний скандал”, який на тлі війни вже почали забувати, заграв новими фарбами. 3 серпня правоохоронні органи провели обшук в будинку народного депутата Олександра Дубінського − того самого, який сидів поруч з Деркачем, коли той розповідав про записи розмов між Порошенком і Байденом. За офіційною версією, правоохоронці шукали закордонний паспорт Дубінського. За кілька тижнів до цього він виїхав в Австрію, нібито для супроводу на лікування свого хворого батька, хоча насправді полетів відпочивати на курортах Італії та Іспанії. Журналісти про це дізналися, тому стався невеликий скандал. Зеленському потрібно було якось знизити негатив у суспільстві, і він захотів провчити Дубінського.
Тут потрібно пояснити, що Олександр Дубінський – це не зовсім простий депутат. Це колишній журналіст телеканалу Коломойського, який перед виборами зіграв дуже важливу роль для дискредитації Порошенка. Якщо Зеленський зі сцени свого шоу висміював колишнього президента, зображуючи його алкоголіком та нездарою, то Дубінський працював інакше. У своїй телепрограмі “Гроші” він акцентував увагу на корупції Порошенка та його оточення. Якщо порівняти внесок Зеленського та Дубінського в знищення рейтингу колишнього президента, то важко сказати, хто з них більше доклав зусиль.
Звичайно, Дубінський був більш кваліфікованим, але в театрі ляльок Коломойського вакансія президента була лише одна. Доля посміхнулася Зеленському, а Дубінський так і залишився для власника “1+1” простим єврейським хлопчиком, який мав робити брудну роботу.
Після виборів між цими двома персонажами з’явилася певна напруженість, яка з часом тільки посилювалася. Володимир Зеленський став президентом і отримав доступ до величезних фінансових ресурсів. Нагородою Дубінського стало місце у парламентській фракції “Слуга народу” і декілька дрібниць: у листопаді 2019 року журналісти з’ясували, що за кілька років роботи на Коломойського Олександр Дубінський став власником 24 квартир, двох будинків і 17 автомобілів.
Бажаючи покарати Дубінського за несанкціонований виїзд на відпочинок, Зеленський забув, що має справу з досвідченим пропагандистом. Відразу після обшуку Дубінський заявив, що його переслідують, тому що він дав свідчення у справі про держзраду Андрія Деркача. І сліди цієї справи ведуть в Офіс президента.
“Саме Офіс президента Зеленського вимагав від мене участі у створенні слідчої комісії Верховної Ради на тему плівок Порошенка − Байдена. І саме Офіс президента вимагав від мене участі у тій прес-конференції, де Деркач опублікував відповідні плівки”, – заявив Дубінський.
Очевидно, що на таке підвищення ставок депутат пішов перед загрозою кримінальної відповідальності за підробку службових документів. Максимальне покарання за цю статтю передбачає 6 років позбавлення волі. З огляду на близькість Дубінського до Коломойського, у нього було мало шансів опинитися у в’язниці. Але подальший хід подій показав, що самовпевненість Дубінського була передчасною. Справа в тому, що Зеленський дуже гостро сприймає критику та не любить тих, хто його ображає.
Восени 2023 року, вже перебуваючи під домашнім арештом, Дубінський необачно перейшов межу, публікуючи в своєму телеграм-каналі факти корупції Зеленського. Також він допустив кілька особистих нападів проти президента. Цього було достатньо, щоб закрити колишнього соратника в СІЗО. Тепер його вже звинувачували у держзраді. За версією СБУ, Олександр Дубінський разом з Андрієм Деркачем працював на російську розвідку та вів діяльність “спрямовану на розхитування внутрішньополітичної ситуації” та “дискредитацію керівництва країни”. За цю статтю передбачено максимальне покарання до 15 років позбавлення волі.
Станом на початок липня 2024 року Олександр Дубінський досі перебуває в слідчому ізоляторі у Києві. На всі його об’єкти нерухомості та автомобілі накладено арешт. Чи працював Дубінський на росіян, стверджувати не беруся, але багато публікацій, які він розповсюджував через свої соцмережі, справді збігалися з російською пропагандою.
Що стосується епізоду з аудіозаписами розмов між Байденом і Порошенком, то є великі сумніви, що ці плівки Деркач отримав від росіян. Зрозуміло, що Служба безпеки України не може офіційно відстоювати іншу версію, згідно з якою Деркачу передали плівки з Офісу президента України. Тоді б звинувачення в держзраді довелося висувати якщо не Володимиру Зеленському, то вже точно голові його Офісу Андрію Єрмаку.
>>> 25. Справа ПриватБанку. Перші протиріччя між Зеленським та Коломойським