Коломойський ніколи не захоплювався благодійністю. На відміну, наприклад, від Пінчука, який вважає себе покровителем мистецтв, або Ахметова, на телеканалі якого часто любили згадувати, як Рінат Леонідович допомагає жителям Донбасу. Щоправда, деякий час Коломойський фінансував футбольний клуб “Дніпро”, який навряд чи приносив якийсь прибуток. Але це не можна назвати благодійністю. Для олігархів мати свій футбольний клуб – це як трипалубна яхта біля берегів Сардинії. Дорога іграшка.
Гроші та ресурси, які витратив Коломойський на перемогу Зеленського, не були благодійною допомогою. Це була інвестиція. Вже через два тижні після інавгурації Зеленський починає розраховуватися з олігархом за підтримку на виборах. Причому не власними, а державними грошима.
На початку червня 2019 року Фонд державного майна змінив склад наглядової ради “Центренерго”. Ця державна компанія генерує близько 8% всієї електроенергії України, їй належать три теплові електростанції: Вуглегірська, Зміївська та Тріпільська. 26 червня нова наглядова рада “Центренерго” змінює директора. Новий керівник Володимир Потапенко майже відразу після свого призначення підписав прямі договори про продаж електроенергії компаніям Ігоря Коломойського. Електроенергія продавалася за цінами значно нижчими за ринкові. При цьому новий керівник ігнорував більш вигідні пропозиції від інших покупців.
В результаті такого дивного менеджменту державна компанія “Центренерго” за неповні чотири місяці недоотримала 700 млн гривень (28 млн доларів). За підсумками 2019 року чистий збиток “Центренерго” перевищив 2 млрд гривень (80 млн доларів). Хоча і в 2018 році, і роком раніше, ця компанія стабільно показувала непоганий прибуток.
На цьому місці хтось, мабуть, запитає: “А як же уряд? Чому він дозволив обкрадати державну компанію?” Щоб відповісти на ці питання, потрібно згадати, кого Володимир Зеленський призначив на посаду прем’єр-міністра. Цією людиною став 35-річний Олексій Гончарук — наймолодший голова уряду в історії України (попередній рекорд належав 40-річному Арсенію Яценюку).
До свого призначення на другу за впливом посаду в країні у Гончарука не було жодного досвіду керівництва в державній сфері чи приватному бізнесі. Він ніколи не обіймав виборну посаду. Формально з 2007 року Олексій Гончарук вважався адвокатом і очолював кілька громадських організацій. Але в 2012 році він заробляв, знімаючись у масовці на телешоу Андрія Пальчевського. На YouTube все ще є відеоролик, де можна побачити Гончарука в ролі глядача в студії.
Робота в масовці — одна з найменш оплачуваних робіт у Києві, на яку погоджуються тільки бідні студенти, безробітні та пенсіонери. В той час за неї платили 100-200 гривень (4-8 доларів) на день. За ці гроші людина мала сидіти 8 або навіть 10 годин і плескати в долоні за командою. “Адвокат” та “громадський діяч” Гончарук працював у масовці.
І ось саме цій людині без досвіду Зеленський вирішив довірити економіку України. Зараз уже зрозуміло, що це призначення сталося лише тому, що групі Коломойського був потрібен прем’єр-міністр, який без зайвих запитань підписуватиме необхідні документи, і на якого потім легко можна буде звалити всі проблеми.
Так воно і сталося. Наприкінці 2019 року дефіцит державного бюджету України зріс до 120 мільярдів гривень, що на 30 мільярдів більше, ніж передбачено законом про бюджет. Держава не отримала майже 37 мільярдів запланованих надходжень від митниці та податкової. Бюджет був виконаний лише завдяки внутрішнім позикам під високі відсотки.
У 2019 році Міністерство фінансів продало облігації внутрішньої державної позики на 227 млрд гривень (понад 9 млрд доларів), що на 249,4% більше, ніж у 2018 році. Середня відсоткова ставка позик склала 16,9% річних. Крім того, було позичено 4,331 млрд доларів (+24,5% порівняно з 2018 роком) та 387 млн євро. За півроку Зеленський та його “нові обличчя” зруйнували стабільне зростання економіки, яке їм залишив Порошенко, та почали жити в борг. За 4,5 роки правління Зеленського державний борг України зріс з 80 до 145 млрд. доларів.
Олексій Гончарук був дилетантом, але не ідіотом. Він розумів, що відбувається навколо “Центренерго”, і що колись його можуть звинуватити в цій крадіжці. 26 лютого 2020 року Кабінет міністрів під головуванням Гончарука прийняв рішення про заміну керівництва компанії “Центренерго” та підготовку її до приватизації.
Через два дні, 28 лютого, прем’єр-міністра викликав до себе президент. Як стверджують джерела видання “Дзеркало тижня”, під час цієї розмови Зеленський заявив, що Коломойський вкрай незадоволений заміною керівника “Центренерго”. Ввечері того ж дня голова президентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія повідомив пресі, що в уряді плануються кадрові рішення. Історія ця завершилася тим, що 4 березня, через тиждень після того, як Гончарук перейшов дорогу Коломойському, він був звільнений з посади прем’єр-міністра України “за власним бажанням”.
Після відставки Олексій Гончарук зник із публічної політики і через півроку виїхав у США, де провів майже два роки. На початку 2022 року, через два місяці після початку війни, він повернувся в Україну. У 2023 році колишній прем’єр заявив, що очолив наглядову раду громадської організації “Аеророзвідка”, яка конструює дрони для армії.